/Files/images/vihovna_robota/Ти одна як життя.jpg

Україно моя, ти одна, як життя!!!

Я бачу доріг перед нами багато,

Та в кожного свій незаплутаний шлях…

І рідний свій край, свою батьківську хату

В душі збережемо й прославим в віках.

Рідний край, рідна земля. Батьківщина, Україна… Які це прості і разом з тим прекрасні і святі для нас слова. Велика і священна любов до України жила, живе і житиме в усіх чесних і щирих серцях її кращих синів і дочок.

Україна – це тихі води і ясні зорі, зелені сади, білі хати, синє волошкове поле, жовтогарячі колоски пшениці, мальовничі луки, високі стрункі тополі, медові та молочні ріки.

Мій рідний край, земля моя свята,
Життя мого колиска калинова…
Тут синь гаїв і неба чистота,
І мила серцю українська мова.
Тут перший крок, і перша висота,
І я сама, і вся моя родина,
Щасливі та сумні мої літа,
І стежка в отчий дім одна-єдина.

1991 рік – час світлих надій та історичних звершень українського народу.

24 серпня 1991 року Верховна Рада України прийняла «Акт проголошення незалежності України», яким проголосила незалежність України та створення самостійної Української держави – України.

- Коли Вкраїни гімн велично
На честь держави пролунає,
То відчуваєш, як заклично
У серці гордість виростає.

Краю мій рідний, земля моя колискова! Із садками вишневими і солов’ями співучими, вербами кучерявими і джерелами чистими, дорогами тополиними і лелеками білокрилими, росами голубими і райдугами семицвітними, із золотими китичками хмелю та соняшниками і мальвами квітучими, рушниками гаптованими і червоними кетягами калини, з хлібом-сіллю гостинними і людьми працьовитими, ланами широкими і небом блакитним присягу прийми від нас, що оберігатимемо тебе і любитимемо, бо одна ти, як життя.

Пам’ять – одна із найцікавіших властивостей людини. Так, як не можна забувати своїх батьків, так не можна забувати свій народ та його історію.

Так, як не можна забувати своїх рідних, близьких ні в хвилини радості, ні в години печалі, так не можна забувати землі нашої, бо це першооснова. З неї ми вийшли, до неї прийдемо. Людина не може називатися людиною, якщо вона не має ні мови, ні пісні, ні пам’яті, ні землі, ні роду. Пам’ятаймо про це.

Кожна людина вважає, що місто або село, де вона народилася і живе, - найкращий куточок на землі.

Та це і зрозуміло, бо це місце – єдине, неповторне: воно виростило тебе на своїх долонях, збагатило своєю красою, подарувало друзів. Ти – його найдорожча часточка.

Є край такий, що на легенду схожий,
На казку, що в століття порина.
На цій землі – благословення Боже,
Це – Закарпаття, рідна сторона.

Кiлькiсть переглядiв: 1241

Новини

Опитування

Хто відвідував наш сайт?

Календар

Попередня Жовтень 2019 Наступна
ПВСЧПСН
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
28293031